За крісло міського голови 17 січня змагатимуться дев’ятеро політиків. З-поміж кандидатів є чинний міський голова – “ексрегіонал” Ігор Сапожко, “Слугу народу” та ЄС представляють депутати-прогульники Дмитро Ратніков та Олег Іваненко. Причому обоє стали прогульниками, коли представляли громаду в облраді. Також балотується представник “Голосу” і чинний депутат Броварської ради від “Демальянсу” Андрій Саук, який довів у суді, що під час виборів 25 жовтня була порушена таємниця голосування.

На бюлетенях тоді проставили подвійну нумерацію – на корінці й на самому бюлетені. Відповідно, якщо зіставити корінець і бюлетень, можна було встановити, як голосували виборці. Поліція за цим фактом відкрила кримінальне провадження. Головою міської ТВК є представник “Слуги народу”, заступником і секретарем, відповідно, представники ЄС і “Батьківщини”. Саме міська ТВК приймає рішення про нумерацію бюлетенів.

Мешканці Броварів удруге обиратимуть не лише мера, а й депутатів. Цього ж дня, 17 січня, обиратимуть мера і в Борисполі.

За результатами виборів 25 жовтня чинний мер Броварів Ігор Сапожко отримав 44,07% голосів виборців, друге місце посів висуванець партії “Слуга народу” Дмитро Ратніков – 13,37%. Саме вони мали б змагатися у другому турі. Якщо 17 січня жоден кандидат у мери не набере 50% голосів виборців, то Бровари будуть ще раз визначатися – вже між двома кандидатами, які посіли перше і друге місця.

Рух ЧЕСНО підготував для виборців Броварів огляд кандидатів у мери.

Що відомо про чинного мера?

Чинний міський голова Ігор Сапожко висувається від партії “Команда Ігоря Сапожка – “Єдність” (попередня назва – “Сильна держава”). Кожна друга партія змінює назву перед виборами, і 7% партій є іменними, що свідчить про слабкість партбудівництва. На цих виборах партія “Команда Ігоря Сапожка – “Єдність” висунула лише 76 кандидатів (0,03%). Це свідчить про те, що партія створена виключно під вибори у Броварах і не веде системної роботи з виборцями навіть на рівні району чи області.

Нині Сапожка підтримала партія “УДАР” і чинний мер столиці Віталій Кличко, чия партія за результатами місцевих виборів має лише двох мерів.

Фото: надано Чесно

“Ексрегіонал” Ігор Сапожко є чинним міським головою міста Бровари дві каденції поспіль, а з 2008 по 2010 рік виконував обов’язки мера.

Фото: надано Чесно

За інформацією місцевих ЗМІ, під час одного сесійного засідання в жовтні 2020 року Сапожко розповів, що проти нього відкрито три кримінальних провадження з приводу порушень декларування майна.

У 2018 році НАЗК прийняло 14 рішень про направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення через неповідомлення про наявність конфлікту інтересів. Конфлікт інтересів полягав у тому, що Сапожко на посаді голови виконкому ініціював щомісячне преміювання самого себе в розмірі від 75% до 150% і не повідомляв про конфлікт інтересів. Броварський міськрайонний суд закрив справи у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У 2015 році Сапожко балотувався як самовисуванець, а у 2010 році кандидував на посаду мера від Партії регіонів. Лише наприкінці лютого 2014 року, коли Янукович тікав із країни, Сапожко заявив, що виходить із партії.

За роки головування Сапожко фігурував у низці судових справ. Так, 2014 року народна рада Броварів навіть вимагала його відставки – через земельні питання, які, на думку ради, були незаконними. Відповідні звернення було направлено до прокурора Київської області, проте спроба відставки виявилася безуспішною.

У 2006 році Сапожка обрали депутатом Броварської міськради від “Батьківщини”. До речі, на цих місцевих виборах його дружина балотувалася в депутати облради також від цієї партії.

Того ж року Сапожко був уповноваженою особою від “Батьківщини” по 93-му округу. Став депутатом Броварської міськради від “Батьківщини” у 2006 році та був секретарем до 2008 року, а потім і в. о. голови.

За даними ЗМІ, Сапожко фігурував у кримінальній хроніці. Історію про брутальне вбивство працівника нічного кіоску місцевою бандою висвітлювала газета “Киевские ведомости”: “Пізно ввечері 27.04.1998 року до одного з кіосків, розташованого по вулиці Харківське шосе, 154, на автомобілі “Мерседес-кабріолет” під’їхали двоє чоловіків напідпитку і почали вимагати відчинити для них уже зачинений кіоск. Торгівці цього не зробили. Молодики, які приїхали, належали до “середньої руки авторитетів” одного зі столичних кримінальних угруповань. Зав’язалася бійка. В руках одного з “авторитетів” була рушниця 12-го калібру. З неї на місці вбили 23-річного Івана Касьяненка – він працював водієм ПП “Гудолі”, у власності якого був кіоск. Ще п’ятеро хлопців зазнали поранень різного ступеня тяжкості”.

Після цього в газеті “Факты и комментарии” від 26 травня 1998 року з’явилось оголошення від Харківського РУ ГУ МВС України в місті Києві з повідомленням про розшук.

Фото: надано Чесно

Серед чоловіків, яких правоохоронці оголосили у розшук, був Ігор Сапожко. У 2015 році у відповідь на депутатський запит Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що з’ясувати всі обставини події неможливо, оскільки матеріали кримінальної справи передали до прокуратури. За інформацією Генеральної прокуратури України, наданою того ж року, матеріали справи були знищені.

Проти Нового року на сім’ю Сапожка скоїли напад. Зловмисники забрали 10 тисяч доларів. Поліція не пов’язує цей випадок із політичною діяльністю Сапожка.

На виборах 2020 року Сапожко набрав понад 44%. Як уже писав Рух ЧЕСНО, місцеві вибори особливі тим, що в міських громадах авторитет місцевих політиків важливіший для виборців, ніж бренд парламентської партії. Маловідомий кандидат під відомим брендом практично не має шансів перемогти. Чинним політикам набагато легше стати переобраними. Вони мають досить легальних інструментів гречкосійства, а виборці і досі сприймають елементи благоустрою, які видно неозброєним оком, та не помічають вирішення базових потреб і проблем міст.

Право на другий тур: кого ведуть “Слуга народу”, ЄС і “Голос”

Восени жоден із кандидатів не набрав 50% підтримки виборів. З огляду на те, що Бровари – велика громада, тут законотворці передбачили проведення другого туру.

Відповідно, наразі для кожного кандидата важливо мобілізувати явку виборців, яка може стати вирішальним фактором, і спрогнозувати результати вкрай важко. Якщо Сапожко не подолає 50-відсотковий бар’єр і не мобілізує своїх виборців, за право вийти у другий тур можуть змагатися представники кількох політсил.

Дмитро Ратніков, як і восени, представлятиме партію “Слуга народу”, хоча у Броварах його колега вирішив балотуватися як самовисуванець.

Із 2002 по 2010 рік був двічі поспіль обраний депутатом Броварської міської ради, а у 2010 році – депутатом Київської обласної ради від Європейської партії України. У 2012 році невдало кандидував до парламенту по 97-му округу як самовисуванець.

Був кандидатом на відкликання – кілька років поспіль пропускав понад 50% засідань сесій, а комісії у 2013 та 2014 році не відвідував взагалі. Пояснював відсутність на засіданнях своїми частими відрядженнями за основним місцем роботи у Міністерстві закордонних справ, де працює і дотепер. Примітно, що політик, який мав би виконувати представницьку функцію, міг просто скласти мандат і дати іншому колезі можливість представляти інтереси виборців.

Працював на посадах посла з особливих доручень, радника-посланника Посольства України в Російській Федерації, повноважного представника України в комісії при Економічній раді СНД.

Також Ратніков був помічником-консультантом нардепів ВРУ шостого скликання – “регіонала” Володимира Рибака та “батьківщинівця” Ігоря Савченка.

За даними Аналітичного центру розвитку громадянського суспільства, на які посилається “Інтерфакс”, на друге місце після Сапожка виходить кандидат від ЄС – чинний депутат облради Іваненко.

Примітно, що Руху ЧЕСНО не вдалося знайти сайт цього аналітичного центру, а громадська організація з аналогічною назвою зареєстрована в Полтавській області, її керівником є Діонісій Каплін. Подібна ситуація склалася і напередодні місцевих виборів до Київради, коли в мережі з’являлися сумнівні результати соцопитувань із завищеним рейтингом кандидата, що нібито має вийти у другий тур і чий рейтинг мало не переважав рейтинг Кличка. Мова про Андрія Пальчевського, чия партія навіть не спромоглася потрапити до Київради.

Висуванець партії “ЄС” Олег Іваненко – чинний депутат облради від ЄС. Очолює Броварське міське товариство інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату “Прагнення”, майстер спорту з паралімпійського плавання, торік переплив Ла-Манш і поставив рекорд. Був кандидатом на відкликання через пропускання сесійних засідань облради 2017 року.

На парламентських виборах 2019 року висувався від ЄС, але не пройшов, набравши 16% голосів, тоді як переможець від “Слуги народу” здобув понад 37% підтримки виборців. 2012-го балотувався до ВРУ як самовисуванець у 97-му окрузі, однак теж програв, опинившись на п’ятому місці з 8,45% голосів.

Фото: надано Чесно

Працює приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області. Був помічником на громадських засадах у народної депутатки ВРУ сьомого скликання Марії Іонової.

2010 року став депутатом-мажоритарником Броварської міської ради, пройшов у приватному секторі Старого міста, обирався від Української соціал-демократичної партії. Був членом комісії з питань молодіжної політики та спорту, входив до фракції Партії регіонів.

Фото: надано Чесно

2011 року написав заяву про вихід із фракції Партії регіонів, про що свідчить відповідь із Броварської міськради.

Фото: надано Чесно

У 2016 році Іваненко придбав автомобіль Mercedes-Benz GLS 400 4МАТІС того ж року випуску за більш ніж 2 млн грн. А 2018-го продав його Єгору Низовському за дуже заниженою ціною – лише 149 тис. гривень, що може свідчити про мінімізацію оподаткування.

Така сума не випадкова. На той момент діяли обмеження Нацбанку на готівкові розрахунки. У Київраді Рух ЧЕСНО виявив чимало депутатів, які продали або купили дорогі автівки за ціною близько 149 тис. гривень.

На заміну проданому автомобілю Іваненко задекларував купівлю автівки такої самої марки Mercedes-Benz S 63 AMG 2008 року випуску за 230 тис. грн, хоча ринкова вартість авто цієї моделі більш ніж удвічі вища.

Висуванець партії “Голос” Андрій Саук – депутат міської ради від партії “ДемАльянс”, броварський осередок якої увійшов до команди партії “Голос”.

Працював старшим експертом Офісу підтримки реформ при Мінрегіоні. Наразі працює як ФОП, основний вид діяльності – консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Кандидат створив та очолює одне з ОСББ у місті, яке функціонує майже десять років, і є експертом Центру допомоги співвласникам ОСББ-ДА. Надавав консультації, обмінювався досвідом і брав участь у форумах, де обговорювалися питання важливості формування ОСББ, наслідків його відсутності за умов внесення змін до законодавства, розуміння зон відповідальності тощо.

У 2018 році ініціював соціальний проєкт “Громадський автобус”, який надалі перейняв лобіювання вирішення транспортних проблем у місті.

У 2019 році брав участь у проєкті “Нові лідери” з ідеєю впровадження онлайн-школи ОСББ.

Саме за позовом Саука, а згодом до нього приєднався і самовисуванець Юрій Маслак, суд прийняв рішення про скасування результатів виборів у Броварах.

Фото: надано Чесно

На фото зліва Андрій Саук, справа Юрій Маслак

Хто йде від “За майбутнє” та “Нашого краю”?

Цього разу Маслак, який був самовисуванцем, уже балотується від партії “За майбутнє”. Ця нова політсила за кількістю обраних мерів на Київщині опинилася на другому місці після “Слуги народу”, тому для неї іміджево важливо боротися і в Броварах, і в Борисполі, де призначили перевибори на посаду мера.

Працював радником міністра в Міністерстві молоді та спорту, керівником Департаменту Східно-Західного партнерства, речником Державної кримінально-виконавчої служби України, помічником заступника міністра у Міністерстві юстиції та помічником заступника голови КМДА з питань транспортної інфраструктури.

Працював на телеканалі “Київ”, наразі на його сторінці у Facebook зазначено, що Маслак надає експертні роз’яснення з питань кримінально-виконавчої системи на телеканалі “Інтер”.

За інформацією місцевих ЗМІ, перед новорічними святами було виявлено велику кількість продуктових пайків у брендованих пакетах партії “За майбутнє”.

“Наш край” кандидує Сергія Боголюбова, який у жовтні 2020 року був самовисуванцем і, за даними ЦВК, на той момент був членом ОПЗЖ. У 2018–2019 роках Боголюбов очолював Київську обласну організацію ОПЗЖ, потім безуспішно балотувався в народні депутати на непрохідному місці під № 86 від цієї ж партії.

Був помічником нардепа восьмого скликання – “радикала”, фігуранта журналістських розслідувань, прогульника Сергія Мельничука – на громадських засадах.

Від “Перемоги Пальчевського” до “Рідного дому”

Кандидатка Вікторія Коваленко представляє партію “Рідний дім”. Коваленко – чинна депутатка міської ради від Радикальної партії Олега Ляшка. Примітно те, що в жовтні вона балотувалася від “Перемоги Пальчевського”, яка, по суті, програла вибори по всій країні. Новий політичний проєкт, на рекламу якого було витрачено чимало коштів, провів лише 62 депутатів.

На сторінці кандидатки у Facebook виборці цікавляться, чому вона так швидко змінює партії. Коваленко відповідає, що місту потрібен власний політичний проєкт.

Фото: надано Чесно

 

Мабуть, саме тому Коваленко балотується від партії, що зареєстрована та представлена в Чернігівський області. Рух ЧЕСНО писав про те, навіщо техкандидати беруть участь у виборах. Одна з причин – це право отримати квоти у виборчих комісіях, які потім можна перепродати реальним кандидатам.

Наразі кандидатка є керівницею ТОВ “Брук-Бетон Сервіс”.

Двоє нових кандидатів

З-поміж дев’яти кандидатів є двоє, які не брали участі у виборах мера восени – це представник “України славетної” Сергій Мартіян і самовисуванка Тетяна Немчина. Вони не вели кампанію восени.

Сергій Мартіян у 2019 році безуспішно кандидував у 98-му одномандатному округу до Верховної Ради як самовисуванець. Раніше балотувався у цьому ж окрузі як самовисуванець, але набрав менш ніж 1% голосів виборців, що може свідчити про технічну природу кандидата.

Працює директором ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Княжичі”.

Єдина самовисуванка Тетяна Немчина – директорка соціального підприємства “Соціально-інвестиційна група”, керівниця ГО ”Комітет громадського самоврядування Київської області” та броварського благодійного фонду людей із вадами зору “Турбота”.

У 2012 році безуспішно балотувалася до парламенту по 97-му мажоритарному округу від Соціалістичної партії та була її членкинею. У реєстрах і досі значиться уповноваженою особою броварської міської організації партії.

Нагадаємо, 17 січня відбудуться також вибори бориспільського міського голови.

Ірина Латиш, ​Громадський рух “Чесно”

Залишити відповідь