За 5 років президентства Петра Порошенка державний борг збільшився на 9 млрд доларів, при Зеленському за два роки на 14 млрд доларів
Про це йдеться в розслідуванні Тетяни Чорновол спеціально для програми “Вечір з Миколою Княжицьким” на Еспресо.TV.
Якщо їхати країною неможливо не звернути увагу, як на “Велике будівництво” так і на “велике марнотратство”. Виливаються з бетону найдорожчі в світі пішохідні містки серед безлюдних полів, викладаються плиткою тротуари обабіч пасовиськ. Ні раціональності, ні економії. Країна живе так наче сидить на нафтодоларах.
Але ж нафтодолари це не про нас. Звідки тоді гроші в країні, економіка якої себе не забезпечує особливо після цілої серії вбивчих локдаунів.
Особливо рекордним для зростання державного та гарантованого державою боргу став минулий рік. Лише за один рік в країні Зеленського державний борг виріс, як за 5 років президентства Порошенка. І це при тому, що після Майдану країна куди більше потребувала запозичень ніж зараз. Тоді йшлося не про рівень життя, а про те, щоб банально вижити.. Згадаємо, як Янукович виснажив золотовалютні резерви, Росія відключила газ, від нас був відтятий індустріальний та вугільний Донбас, а з окупацією Криму ми втратили видобуток вуглеводнів на шельфі Чорного моря. Варто згадати в якому злиденному стані був наш захист – наша армія.
Однак в 2015 році при уряді Яценюка державний борг навіть скоротився. А у підсумку майданіська влада за 5 з хвостиком років додала до боргу країни 9 млрд доларів, “зелена влада” лише за два роки на третину більше – 14 млрд.
“Насправді, ми будем мати типову ситуацію, як і було за часів Януковича. Тоді в нього було велике будівництво 2012, під яке бездумно бралися кредити з усіх джерел, а потім вже наступні влади – Яценюк, Порошенко, Гройсман – були змушені погашувати ці кредити. Нам люди “кидали каміння в спину”, – зазначив міністр інфраструктури України у 2016-2019 рр. Володимир Омелян
“Принципово це є прокляття наступного уряду. Тобто в нас вони так і міняються. Приходять люди відповідальні, які змушені через те, що накопичилися надзвичайні борги, знижувати рівень життя населення, піднімати тарифи і так далі, щоб якимось чином звести кінці з кінцями.
Після того приходять популісти, які не зважають на такі речі, вони починають витрачати справді шалені якісь кошти, і приходимо до ситуації, коли нарощують борг.” – пояснив політичний експерт Карл Волох
Насправді, існують різні механізми стримування нарощення державного та гарантованого державою боргу – в тому числі міжнародні, наприклад МВФ. Міжнародний валютний фонд контролює, щоб країни з яким він співпрацює мали збалансований бюджет.
“Насправді, як не дивно, індикатором того, наскільки країна нормально веде своє господарство, є робота з МВФ.Янукович не мав в останні два роки жодного кредиту від МВФ, і борги накопичувалися іншим шляхом. Так само ми маємо і уряди Зеленського, які не мають допомоги МВФ, тому що в них не сходяться кінці з кінцями.”, – додав Карл Волох
І справді ми спостерігаємо складні стосунки у “Слуг народу” з МВФ і не лише через незбалансованість державного бюджету, а також через обман.
Зокрема, в 2020 році ЗЕ-команда отримала погодження від МВФ збільшити дефіцит державного бюджету України, щоб напозичати грошей на боротьбу з епідемією та підтримку економіки в умовах карантину.
Для цього “Слуги народу” проголосували за створення великого бюджетного фонду названого спеціально для МВФ – “антиковідним”. Щоб наповнити цей фонд живими коштами країна влізла в мільярдні борги.
А в результаті лікарні не були вчасно забезпечені апаратами зі штучної вентиляції легень, у нас був брак банального кисню і ми до сих пір пасемо задніх по темпам вакцинації. Бо з того фонду самі сльози пішли на медицину, левову частину коштів вигребло “Велике будівництво”.
Коронавірусний фонд від початку був створений не для фінансування заходів боротьби з епідемією, а щоб обманути МВФ і набратися цих боргів. Проте навіть мільярдів антиковідного фонду вистачило лише на рік будівництва, держава продовжує набиратися боргів і всередині країни і за кордоном.
“Ноу-хау від української влади. Вони вийшли на ринок зовнішніх запозичень і гордо розповідають, що Укравтодор молодець, ніколи не було такої довіри, але скромно мовчать про те, що запозичені гроші під державні гарантії. Тобто, віддаватиме їх не Укравтодор, а держава Україна. Віддаватиме чимало. Ми вже зараз бачимо, що боргове навантаження Укравтодору за останні півтора роки будівельних сезонів зросло майже до 100 млрд грн.” – повідомив Володимир Омелян
В підсумку тільки для “Великого будівництва” влада Зеленського вже збільшила державний борг на 4 млрд доларів. Візуально це виглядає, як 4 вантажні фури набиті під зав’язку сто доларовими банкнотами, і важить такий вантаж відповідно – 40 тонн.
Постає логічне питання, а що тоді стримує будь-яку владу піти таким безпрограшним шляхом – набратися боргів побільше, нагородити золоті гори, а свиню тобто борги підкласти наступникам? Стримує МВФ, внутрішні бюрократичні механізми, законодавчі норми, які напрацьовує держава роками на власному досвіді, набиваючи гулі.
Однак в нинішній політичній дійсності ці механізми стримування не спрацьовують, бо у Зеленського моновлада. Верховна Рада скасовує закони стримування, Офіс Президента в ручному режимі керує будь-яким посадовцем.
Як доказ цих слів розберемось в нинішній схемі перетворення боргових розписок в живі гроші для “Великого будівництва”. Спочатку уряд дозволяє державному “Укравтодору” випустити облігації під державні гарантії.
Облігації це боргові цінні папери з певним терміном погашення. Їх універсальність в тому, що купити їх, тобто дати в борг “Укравтодору” фактично може будь-хто: резидент, не резидент, фізична чи юридична особа. Через зазначений в облігаціях строк “Укравтодор” повертає власнику облігацій кошти з відсотками. Це називається погасити облігації. Однак своїх фінансових надходжень державний будівник доріг має мало – це переважно дорожній збір та акциз з продажу пального. Тоді який сенс давати в борг неплатоспроможному “Укравтодору”? А той, що облігації під державні гарантії. А це означає не заплатить “Укравтодор”, заплатить державний бюджет України.
В нашому випадку “Укравтодору” не треба навіть переконувати позичальника. Для нього це робить сам президент України.
Володимир Зеленський прилаштував на посаду керівника державного “Укрексімбанку” друга родини Євген Мецгер і доручив йому викуповувати облігації “Укравтодору”. Проте грошові апетити дорожнього будівництва безмірні, зрозуміло, що банк швидко став збитковим.
Тоді відповідну команду від ОП отримує Національний банк України. В квітні 2020 року Нацбанк зносить один з запобіжників інфляції – приймає рішення, що банки можуть отримувати від Нацбанку живі гроші, так зване рефінансування під заставу облігацій “Укравтодору”.Таким “Укрексімбанк” віддає Нацбанку облігації “Укравтодору” та отримує за це живі гроші, на які викуповує нові облігації “Укравтодору”. Як результат у Нацбанку в активі – боргові розписки, у державного “Укрексімбанку” в активі – боргові розписки, у “Укравтодору” – державні гарантії, а у дорожного картелю мільярди живих коштів на будівництво, марнотратство і на завищення вартості будівництва, яке опозиція небезпідставно нарекла “Великим крадівництвом”.
До речі, описана вище схема фінансування “Великого будівництва” за своєю природою є опосередкованим кредитуванням уряду коштами Національного банку. А це до речі, порушує Конституцію України. Адже в Конституції чітко прописано, що головне завдання НБУ – стабільність національної валюти. Однак, коли НБУ фінансує уряд це завжди закінчується друком гривні. Адже у вервечці боргових зобов’язань Нацбанк зі своїм друкарським станком просто опиняється крайнім.
“Зелена владу” це не турбує лише тому, що вони відтерміновують час розплати, і навіть радіють, що це ляже на плечі наступників.
“Цікава річ, що минулого року, зокрема ті області, які я об’їздив – це Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська, Херсонська, Одеська – абсолютна більшість всіх відремонтованих доріг зроблена поточно середнім ремонтом. І за типом цього ремонту гарантія була три роки. Тобто, на кінець каденції, якщо Зеленський досидить до завершення свого президентського терміну, ми будемо мати ситуацію, що всі гарантійні зобов’язання будуть завершені і стан відремонтованих Зеленським доріг – це вже буде головна біль знову держави і платників податків.”, – зазначив Володимир Омелян
Інша проблема полягає в тому, що бітум для “Великого будівництва” є найдорожчим в Європі.
Цей золотий за вартістю продукт нафтопереробки походження з країни агресора довго країні не прослужить, бо така природа асфальтних доріг. Прогнозуємо, що новобудови перетворяться в мотлох акурат до строку погашення облігацій. А якщо до цього додати невідворотну інфляцію, то не позаздриш тій владі, на яку ляже такий тягар.
Повернемось до Віктора Януковича. У Віктора Януковича був аналог
“Великого будівництва” – “Євро 2012”. Під цим брендом тоді і був набраний найбільший кейс гарантованих державою боргів. Державні облігації випущені під “Євро 2012” довелося погашати навіть ЗЕ-владі.
В державних тендерах того будівництва прослідковувалося завищення ціни. Журналісти тоді писали про системну корупцію. Після втечі Януковича з країни виявилося, що крадіжка державних коштів через тендери, це було лише половина схеми. Інша половина –це була легалізація викрадених коштів. В кримінальній справі ГПУ, що умовно називалася справа Курченка, хоча там йшлося про Організоване злочинне угрупування Януковича, слідство вийшло на дуже масштабну схему відмивання коштів: коли корупційні відкати з тендерів перераховувалися на рахунки низки офшорів, а далі через латвійські банки поверталися в держбюджет України. Не дивуйтесь, так в держбюджет, але, як боргові запозичення. Тобто корупціонери давали в борг державі вкрадені у неї ж гроші. Технічно це оформлювалося через купівлю державних облігацій. Такий спосіб ідеальний для легалізації корупційних доходів. Після погашення корупціонер отримує кошти з ідеальною історією походження. При чому погашення боргу – гарантоване. Інакше, це дефолт країни.
Тому після втечі Януковича майданівській владі з величезними зусиллями вдалося конфіскувати в держбюджет лише невелику частину корупційних коштів відмитих таким чином – півтора мільярди доларів. І то тільки тому, що ті облігації зберігалися в Україні на рахунках Ощадбанку.
“Наразі ми знаємо лише те, що нинішні можновладці офіційно купують собі потроху облігації – дають в борг державі. Ми знаємо, що пан Зеленський, як і нинішній міністр інфраструктури офіційно купують ОВДП, потім продають. Зеленський забуває навіть при цих операціях декларувати всі ці речі, потім згадує заднім числом, що він щось купив на 5 мільйонів гривень.” – зазначив Володимир Омелян.
Щоправда суму офіційно куплених зеленими можновладцями облігацій не велика порівняно з рекордом їх продажу державою. На жаль, про реальний стан справ в цій сфері ми дізнаємося лише після зміни влади.
Поки доводиться спостерігати, як росте державний борг.
Отож залишається лише сподіватися, що нам пощастить і на наступних виборах знайдуться грамотні державні управлінці, яких ми обираємо і які погодяться піти в уряд камікадзе.
А тоді у нас з’явиться привід для оптимізму: країна вже таке проходила після Януковича. Другий раз зазвичай легше.