Гайморит – це запальне захворювання верхньощелепних (гайморових) пазух носа, що характеризується їх заповненням патологічним вмістом. Діагностика та лікування цього захворювання проводиться отоларингологом.
Під гайморитом розуміють поширену в дитячому віці хворобу, за якої відбувається запалення (найчастіше гнійне) слизової оболонки гайморових носових пазух. Основна причина розвитку патології полягає в закупорюванні проходів, що з’єднують пазухи з носом, унаслідок чого відбувається погіршення вентиляції каналів, і створюється сприятливе середовище для розмноження патогенної мікрофлори. Подібна ситуація може виникнути після перенесених інфекційно-запальних захворювань ЛОР-органів, викривлення носової перегородки, гіпертрофії аденоїдів тощо.
Гайморит завдає дитині значний дискомфорт і сильно порушує звичний спосіб життя. Виникають такі симптоми, як закладеність носа, біль у ділянці перенісся, гнійні виділення з носових ходів. Несвоєчасне лікування патології може призвести до серйозних ускладнень – менінгіту, абсцесу мозку, запалення трійчастого нерва тощо. Саме тому батьки повинні проконсультувати дитину з кваліфікованим отоларингологом ще за перших проявів гаймориту. В клініці «JMC» є сучасне відділення педіатрії, де працюють досвідчені і висококваліфіковані отоларингологи та алергологи, які в змозі точно виявити захворювання та призначити необхідне лікування. Докладніше на сайті за посиланням: https://jmc.org.ua/.
Симптоми гаймориту
Характерний симптом гаймориту – відчуття тиску і тяжкості в ділянці перенісся. При цьому болючість частіше виникає після сну, може локалізуватися як з одного, так і з двох боків носа. Крім цього, у хворого відзначаються періодичні головні болі різної інтенсивності.
Іншим характерним для гаймориту проявом є порушення носового дихання. Закладеність носа може змінюватися тимчасовим полегшенням дихання, іноді закладеність однієї ніздрі змінюється закладеністю іншої, наприклад, під час зміни положення голови.
Нежить у разі гаймориту являє собою виділення з носових ходів слизу та/або гною жовто-зеленого кольору. За сильної набряклості слизової носа гнійні виділення не мають можливості відтоку, від чого нежить стає маловираженим. Така особливість перебігу може ускладнити процес діагностики захворювання.
Інші прояви гаймориту:
- підвищення температури тіла;
- озноб;
- слабкість;
- швидка стомлюваність.
Небезпека
Пропустити початок розвитку захворювання у дитини вкрай небезпечно. Особливістю гаймориту в дітей часто є стертість симптоматики. Безтурботні батьки можуть довго займатися самолікуванням ГРВІ, пропустивши приєднання гаймориту.
Можливі ускладнення гаймориту в дітей:
- перехід захворювання в хронічну форму;
- міграція інфекції та запального процесу з гайморової порожнини в головний мозок із розвитком менінгоенцефаліту, менінгіту, абсцесу мозку;
- у разі переходу процесу в порожнину очної ямки розвиток набряку клітковини та/або повік, остеоперіостит очної ямки, тромбоз вен.
Причини гаймориту
Гайморит розвивається внаслідок потрапляння в пазухи носа хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків або їх поєднання). Найчастішими збудниками хвороби є: стрептокок, стафілокок, пневмокок, гемофільна паличка, риновірус, коронавірус, вірус парагрипу тощо.
У нормі здоровий дитячий організм здатний самостійно побороти інфекцію, що розвивається в пазухах носа. Однак за певних чинників сили імунного захисту дитини знижуються, і організм стає нездатним протистояти збудникам.
Фактори, що провокують зниження імунітету і проникнення мікроорганізмів у гайморові пазухи носа:
- Наявність захворювань верхніх дихальних шляхів – ГРВІ, тонзиліт, фарингіт, риніт хронічного або гострого перебігу.
- Запальні захворювання ротової порожнини – карієс, стоматит.
- Гіпертрофія (збільшення) аденоїдів.
- Анатомічно вузькі носові ходи.
- Наявність поліпів та інших утворень у порожнині носа.
- Викривлення носової перегородки.
Діагностика гаймориту
У разі підозри на наявність гаймориту дитину слід привести на огляд лікаря-отоларинголога. Грамотний фахівець без зусиль поставить правильний діагноз і підбере необхідне лікування.
На первинному прийомі лікар уважно вислуховує скарги пацієнта та його батьків, уточнює особливості перебігу захворювання – тривалість неприємних симптомів, ступінь вираженості, наявність супутніх запальних процесів в організмі. Лікар також уточнює, чи не хворіє в близькому оточенні дитини ніхто захворюваннями верхніх дихальних шляхів.
Після бесіди фахівець переходить до огляду пацієнта: візуально визначає наявність припухлості в ділянці щік, проводить пальпацію гайморових пазух і виявляє факт больового синдрому під час натискання. Для виявлення симптомів запалення (набряку, гнійних виділень) лікар проводить риноскопію – інструментальне дослідження порожнин носа за допомогою спеціального інструменту – риноскопа. Після постановки попереднього діагнозу дитина направляється на рентгенологічне дослідження з метою підтвердження первинного висновку.
Раніше для діагностики та лікування широко застосовувалася пункція гайморової пазухи. Нині цей інвазивний метод, який викликає страх у дитини, застосовується вкрай рідко.
Лікування гаймориту
Під час лікування гаймориту фахівці ставлять перед собою відразу кілька завдань: усунути причину запального процесу, купірувати прояви захворювання, поліпшити відтік гною з пазух, а також відновити нормальне функціонування дитячого організму. Для цього дитині можуть призначатися такі групи препаратів:
- антибіотики;
- протизапальні засоби;
- протигрибкові препарати;
- судинозвужувальні краплі;
- сольові розчини для промивання носа;
- антигістамінні препарати;
- жарознижувальні;
- імуномодулювальні засоби;
- вітамінні комплекси.
Крім медикаментозної терапії в лікуванні гаймориту добре себе зарекомендували фізіотерапевтичні процедури:
- інгаляції;
- УВЧ;
- електрофорез;
- лазеротерапія та ін.
У складних випадках, що не піддаються консервативному лікуванню, може знадобитися проведення хірургічного втручання – гайморотомії. Під час операції хірург акуратно проколює гайморові пазухи з подальшим видаленням гною і введенням антисептичних засобів.
Профілактика гаймориту
Для того, щоб не допустити розвитку гаймориту в дитини, слід дотримуватися певних профілактичних заходів:
Уникати переохолоджень організму.
Зміцнювати імунну систему – регулярно гуляти на свіжому повітрі, грамотно складати раціон (харчування повинне містити всі необхідні для росту і розвитку дитини поживні речовини), загартовувати дитячий організм.
У разі виникнення риніту будь-якої етіології промивати ніс сольовими розчинами.
Своєчасно усувати захворювання верхніх дихальних шляхів і ротової порожнини.
Не займатися самолікуванням.
За появи перших ознак, підозрілих щодо гаймориту, запишіть дитину на консультацію. У клініці “JСМ” працюють кваліфіковані лікарі, які проведуть комплексну діагностику і складуть оптимальний план лікування.