Владислав Володський: хто стоїть за аферистом?

Владислав Володський — бізнесмен із Запоріжжя, який опинився в центрі корупційного скандалу, пов’язаного з крадіжками при закупівлях продуктів для Збройних Сил України. Його компанія ТОВ “Регіон-Продукт Плюс” вигравала тендери Міністерства оборони, постачаючи продукти за завищеними цінами. Це схема не нова і досить розповсюджена, однак залучення Володського до цієї діяльності викликає певні питання, враховуючи його попередній досвід і репутацію.

Схема була досить простою: ТОВ “Регіон-Продукт Плюс” вигравала тендери, після чого завищувала ціни на товари через фірми Володського-старшого — ТОВ “Чудові Страви” та ТОВ “Регіон-Продукт”. Згідно з матеріалами кримінальної справи № 12023000000001819, у період з 1 січня 2022 року по 15 серпня 2023 року компанія Володського здійснила постачання товарів з націнкою від 11% до 100%, що призвело до збільшення витрат на закупівлю продуктів на суму понад 31 мільйон гривень.

Важливо відзначити, що кримінальна справа проти Владислава та Олексія Володських була порушена ще влітку минулого року. Однак, широкого розголосу Володський-молодший набув лише недавно. При цьому більшість матеріалів про нього були оперативно вичищені з медіапростору, що вказує на масштабні зусилля щодо зачистки інформації.

На перший погляд, справа Володського може здатися простою історією дрібного шахрая. Проте, його роль у цій схемі викликає багато запитань. ТОВ “Регіон-Продукт Плюс” на межі банкрутства, а сам Володський фігурує у дріб’язкових судових справах, як-от порушення ПДР чи несплата аліментів. Це не схоже на біографію людини, яка могла б самостійно організувати таку схему.

Його батько, Олексій Володський, який був директором і бенефіціаром фірм, теж виглядає як “фунт” — номінальна фігура, що займається виключно покриттям основних учасників схеми. Схоже, що Владислав Володський виконував роль “фунта” в схемі крадіжок на тендерах Міноборони. Його біографія не відповідає масштабам схеми, що свідчить про існування потужного “даху” за його спиною. Це може бути частиною більшої системи, в якій задіяні більш серйозні фігури, пов’язані з Офісом президента або іншими високопосадовцями.

Значна частина доказів вказує на те, що тендери, в яких брали участь фірми Володського, контролювалися на рівні Офісу президента. Зокрема, це підтверджує факт, що схема функціонувала майже рік, а без серйозної підтримки зверху це було б неможливо. Є ймовірність, що фірми Володського і 31 мільйон гривень — лише верхівка айсберга, частина більшої схеми крадіжки мільярдів.

Наявність масштабної інформаційної кампанії та оперативного видалення матеріалів вказує на те, що інтерес до схеми Володського виник не випадково. Імовірно, конкуренти або інші зацікавлені сторони злили інформацію правоохоронцям з усіма документами, що призвело до розголосу. Однак, ці ж конкуренти, ймовірно, зацікавлені у зачистці інформаційного простору, щоб уникнути уваги з боку західних партнерів, які вже давно вимагають від української влади припинити крадіжки і корупцію.

Отже, за Владиславом Володським стоять значно впливовіші особи, які контролюють потоки крадених у армії мільярдів. Це частина складної і заплутаної системи, яка охоплює високопосадовців та осіб, пов’язаних з тендерними закупівлями для Збройних Сил України.