Можливий майбутній прем’єр Любченко міг бути причетний до “скруток” на 30 мільярдів гривень – ЗМІ
Про це пише видання “Апостроф”.
У своїх розрахунках видання посилається на офіційний звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка займалася розслідуванням фактів недонадходжень до держбюджету після гучних заяв екс-міністра фінансів Ігоря Уманського про багатомільярдні податкові “скрутки”. Суть схеми полягає в тому, щоб поєднати в системі податковий кредит, сформований в результаті ввезення або виготовлення товарів на тіньовому ринку, які потім продаються за готівку без сплати податків, і податкове зобов’язання, що виникає у платників легального сектора економіки, коли їм потрібно легалізувати товари, виготовлені в тіньовому секторі.
Коли головою ДПС став Олексій Любченко, він практично відразу визнав правоту Уманського і пообіцяв боротися зі “скрутками”. Як з’ясувала згодом ТСК парламенту, “скрутки” при Любченко не тільки не припинилися, але росли в порівнянні з його попередником Сергієм Верлановим, який керував ДФС у 2019-2020 роках. Згідно зі звітом ТСК, в період з травня по грудень 2020 року обсяг “скруток” склав 19,6 млрд грн або близько 2,5 млрд грн щомісяця. Низка прикладів публікувалася у ЗМІ.
За такий же період 2019 року – тобто до пандемії та в умовах більш-менш стабільного, хоч і невеликого економічного зростання, “скрутки”, згідно зі звітом ТСК, склали 17 млрд грн.
“Якщо слідувати гіпотезі, що “скрутки” продовжують працювати з інтенсивністю приблизно у 2,5 млрд грн втрат для бюджету щомісяця, то за 2021 рік, поки Любченко очолював ДПС, як можна припустити, фіскали недорахувалися ще як мінімум 12,5 млрд грн”, – пише видання. Комісія також виявила схемного відшкодування ПДВ за 2020 рік на 1,2 млрд грн, схем з неповерненням валютної виручки нерезидентами на 1,4 млрд грн втрат для бюджету, ухилення від сплати акцизного податку приблизно на 7-8 млрд грн на рік. “Тобто сумарно, крім “скруток” “набігає” ще близько 10 млрд грн щорічних “дірок”, на які податкова служба закривала очі завжди – і, судячи з усього, благополучно продовжила це робити при Любченко”, – йдеться в матеріалі.
Серед інших “досягнень” Любченка видання відзначає зростаючу кількість скарг бізнесу на тиск з боку ДПС під час перевірок, навіть попри те, що уряд заборонив фіскалам у період карантину взагалі проводити будь-які виїзні перевірочні заходи. Згідно з річним звітом Ради бізнес-омбудсмена, у 2020 році кількість скарг до цієї структури на дії податкових органів була рекордною – 1193 скарги, це більше, ніж будь-коли скаржилися на фіскалів за весь час існування Ради з 2016 року.
“Одним з індикаторів зростання тиску стало самовільне ухвалення ДПС рішення про поновлення перевірок і збільшення фактичного податкового навантаження та доведення підвищених планів регіональним службам у період, коли для самої податкової плани від Мінфіну були знижені через кризу. І тільки за рахунок цих маніпуляцій фіскалам і вдавалося перевиконувати план”, – додають журналісти.
Взяв грошима. Чому у Зеленського просувають на зміну Шмигаль головного податківця Олексія Любченка
Раніше Арахамія заявив що Любченко пропонується на посаду міністра економіки – першого віце-прем’єра
Але не виключено, що Любченко піде ще вище він може стати прем’єр-міністром, замість діючого глави уряду Дениса Шмигаль.
Нагадаємо: Любченко тільки в квітні минулого року очолив Державну податкову службу (його призначили строком на п’ять років). При цьому бізнес стверджує, що при Любченко ситуація в податковій на краще не змінилася. Та й податкові схеми нікуди не поділися – все, як і раніше, працює.
Проте Любченко швидко просувається по кар’єрних сходах.
Розбееремось чому так відбувається, чого від нього чекати в новому статусі? Чи буде він главою уряду.
“Прийшов від Павлюка”
Любченко родом з Черкаської області. Закінчив київський нархоз. Вільно володіє німецькою мовою.
На держслужбі з 1994 року.
Був великим чиновником міськради Сміли, а потім і обласної адміністрації в Черкасах.
У податковій з 1999 року, коли став заступник голови фіскального відомства по Кіровоградській області. У 2003 році очолив Черкаську обласну налоговую.Правда, там він пропрацював лише два роки, знову змінюючи посади в облвиконкому Кіровограда та Черкас.
З 2009 по 2011 рік стає заступник голови Державної податкової служби України. Цікаво, що призначений він був на цю посаду ще коли прем’єром була Юлія Тимошенко, але після зміни влади на початку 2010 року і приходу Януковича він не був звільнений і пропрацював ще більше року. При ньому податкова стала завіряти будь-які великі угоди між юрособами.
Ініціативу цю у 2009 році презентував особисто Любченко.
Після Майдану ненадовго стає радником глави податкової служби, а після 2015 року його біографія, опублікована Кабміном, обривається. Відомо тільки, що в тому ж році він безуспішно подавався на посаду голови податкової. Але програв конкурс Роману Насирова. З тих пір екс-чиновник переходить в приватний сектор – компанію “Украгрохімхолдинг”, де став віце-президентом. Компанія займається виробництвом мінеральних добрив і входить в зернову компанію “Хорс” черкаського аграрного олігарха Сергія Лісківська.
В “УКРАГРОХІМХОЛДИНГ” Любченко, згідно з декларацією , заробив за 2019 рік трохи менше мільйона гривень.
Але більш цікаві політичні зв’язки Любченко. У 2012-2014 роках він був помічником нардепа Віктора Тимошенко, колишнього податківця. Це прізвище спливла влітку позаминулого року під час передвиборної кампанії в Раду. Тимошенко брав участь у відборі кандидатів по мажоритарних округах від “Слуги народу”, а також був причетний і до формування списків партії президента. Тобто – був досить впливовою людиною в оточенні Зе.
Тоді його прізвище фігурувало разом з іншою людиною – другом президента Іллею Павлюком, який, як вважається, має дуже великий вплив на процеси на митниці. Тобто приблизно зрозуміло, хто міг порекомендувати призначити Олексія Любченка в податкову.
“Вперше близьке оточення Зеленського (саме Зе, а не Коломойського, Ахметова та інших) отримало прямий контроль над найважливішим органом, який генерує грошовий потік. Це значно підвищує вагу і частку Зе-команди в розподілі корупційних потоків в країні. Природно, в податковій і на митниці будуть і люди олігархів, і люди більш дрібних груп в “Слугу народу”, але те, що на першу позицію вийшов чоловік одного Зеленського, – велика подія в “решаловскіх” розкладах “, – аналізував тоді телеграм-канал” Політика Країни ” .
Хоча сам Любченко в одному зі своїх перших інтерв’ю в статусі глави податкової розповідав, що це місце йому запропонував міністр фінансів Сергій Марченко – просто зателефонував. Причому Любченко, як він запевняє, відповів чисто випадково, так як не має звички приймати дзвінки з незнайомих номерів. А вислухавши пропозицію про роботу, нібито відмовився, але потім все ж погодився на співбесіду.
Але в експертному середовищі все ж впевнені, що нинішнє просування Любченко – на міністра економіки і першого віце-прем’єра (а в подальшому, можливо, і на прем’єр-міністра) – відбувається за тією ж ланцюжку.
Правда, останнім часом до старих корисним зв’язків Любченко додався ще один важливий модуль – він встановив досить близькі стосунки з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Податковий аргумент
Економіст Олексій Кущ каже, що, хоча ключових реформ в податковій за останній рік так і не відбулося, вона все ж змогла витягнути податкові надходження в бюджет, не дивлячись на кризу.
“Інша справа, що плани багато в чому виконувалися за рахунок зниження індикативів, авансових перерахувань від державних компаній і торгівлі, яка в кризу практично не впала. Але в наявності той факт, що показники по ДПС були набагато краще, ніж до цього, при Верланове. І це може стати аргументом для Зеленського при призначенні Любченко “, – говорить Олексій Кущ.
“Можливо, в податкову Любченко від кого-то і прийшов, але судячи з того, як його збираються просувати далі, ясно, що він подобається Зеленському. Без цього, як відомо, у нас на ключові посади потрапити складно”, – відзначає глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Про успіхи податкової Зеленський говорив ще в минулому році, під час поїздки по Житомирській області.
“Впали доходи на митниці, хоча вона більш-менш почала виходити на рівень тих сум, які їм ставило Міністерство фінансів як задачу. Податкова показує серйозні результати, збільшилися надходження податків (на той момент – в 1,5 рази – Ред. ), І це про щось говорить. Якщо у нас в COVID-19 податкові надходження збільшилися десь в півтора рази, то у мене великі питання: що ж тоді, коли держава працювала, де всі ці гроші? “, – зазначав тоді Зеленський.
На успіхи податкової в справі збору грошей до бюджету акцентує увагу і заступник профільного комітету нардеп Андрій Холодов (СН): за січень-квітень при індикативі в 154,5 млрд гривень фактично було зібрано 165,2 млрд. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, – це плюс 27,7 млрд гривень або 20,1%. З ПДВ різниця з минулим роком ще більш суттєва – в 1,5 раз, або на 17,4 млрд гривень.
“Я підтримую призначення Олексія Любченка. Він обійме посаду першого віце-прем’єра-міністра економіки, буде курирувати весь економічний блок. В цьому напрямку уряду зараз помітно бракує і кадрів, і результатів. Любченко – людина дуже системний, його системність дозволила вичистити з податкової системи значну частину скруток (хоча, безумовно, не всі) проблема скруток – це часто проблема регіональних офісів ДПС, а в цьому задіяно дуже багато чиновників. Але, незважаючи на складність і масштабність завдання і стислі терміни, по ній є результати. Любченко показав стабільні результати по виконанню бюджету, в цьому плані до нього претензій немає. Прогнозуємо збільшення надходжень цього року, в тому числі з податку на прибуток. в цілому роботу Любченко на посаді глави ДПС за десятибальною шкалою я оцінюю на 8, а може,і вище. І мені складно припустити, хто міг би показати результат краще. В.о голови ДПС залишається, швидше за все, заступник Любченко Євген Олейников “, – сказав” Країні “Андрій Холодов.
Проте спостерігається збільшення надходжень до бюджету, за словами Куща, навряд чи свідчить про кардинальну зсуві в роботі податкової системи.
“Якби дійсно прикрутили всі схеми, то ми б побачили куди більш різкий стрибок – в рази, а не на відсотки. Зараз же податкова тільки” пощипує “схеми, що в підсумку призводить хіба що до зміни кінцевих бенефіціарів. Системної боротьби з податковими порушеннями як не було, так і немає “, – говорить Кущ.
Сам Любченко в одному з перших інтерв’ю після свого призначення оцінював тільки легалізацію ухилення від ПДВ по сельхопродукціі в 25 млрд гривень, що помітно більше, ніж наявний приріст по збору всього ПДВ.
Схеми залишилися
Як випливає з недавнього звіту ТСК , що вивчає схеми по скрутками ПДВ, бюджет з початку 2019 по кінець 2020 року (тобто і за той час, коли на чолі ДПС стояв Любченко) недоотримав близько 49,2 млрд гривень.
Про це повідомив глава ТСК нардеп Іван Крулько.
“ТСК також встановила заниження обязатальств зі сплати ПДВ до бюджету на порядку 1571 млрд гривень для понад 2100 платників і узгодженого відшкодування по схемним операціями на більш 1.2 млрд за 2020 рік”, – зазначив Іван Крулько.
За його словами, ТСК в черговий раз звернула увагу керівництва ДПС та УКРІНФОРМ на цю проблему.
“До остаточного звіту Тимчасової слідчої комісії був аналогічний висновок в проміжному звіті ТСК, також був звіт Рахункової палати, що були недонадходження в бюджет. Це ситуація проста, зрозуміла. До питання багатьох коментаторів від влади, які говорили весь цей час, що ось почекайте, доказів немає. Так є ж. Більш того, це ж відбувається до сих пір. Кілька було реляцій від Мінфіну і від податкової, “ось ми поборемо скручування”. Але скручування тривають. Більш того, навіть більше, ніж раніше “, – повідомив” країні “Ігор Уманський.
Також історія з конвертаційними центрами, через які проходять мільярди. РНБО збирався вводити санкції проти “конвертів”, правда поки питання відклали.
І, по-суті, це зона роботи податкової.
“Питання по конвертації центрам – це питання до Любченко і його команді. У нас на комітеті багато разів звучали претензії до ДПС, в тому числі, в областях, ми відкрито обговорювали конкретні компанії, які беру участь в схемних операціях, – говорив нам тоді Андрій Холодов . – Технічно все конвертаційні центри зрозумілі податківцям і видно службі фінансового моніторингу “.
Що стосується легального бізнесу, то за словами партнера юридичної компанії ADA Group, керівника податкової практики Андрія Тамошюнаса, всі проблеми, які були до Любченко, залишилися і зараз (зокрема, блокування податкових накладних).
При цьому посилилася проблема комунікації платника з податковою. Елементарно часто неможливо додзвонитися, через реорганізацію нерідко платники навіть не розуміють, куди дзвонити, щоб дізнатися інформацію. Плюс ще яскравіше стали відчуватися технічні проблеми. Прикладом в даному випадку служить ситуація з так званим “об’єднаним звітом по ЄСВ, ПДФО, ВС” і нікуди не зникла проблема “втомленого сервера”. Стратегічний аспект роботи податкової, на мій погляд, абсолютно чітко окреслюється фразою Любченко “У людей дуже багато грошей”. Відповідно фіскальний тиск потрібно посилювати “, – говорить юрист.