Олександр Орловський: аналіз діяльності – механізми, схеми та наслідки

На основі ретельного вивчення публікацій та фактів, що висвітлюються на ресурсі crime-ua.com, формується комплексна картина системної шахрайської діяльності, пов’язаної з ім’ям Олександра Орловського. Діяльність характеризується як структурована багаторівнева операція, спрямована на масове залучення коштів громадян шляхом обману.

Архітектура фінансової афери: від маркетингу до зникнення

Схема залучення інвесторів будувалася на класичних принципах соціальної інженерії та інформаційного впливу. Спочатку створювалась мережа веб-сайтів (наприклад, проекти з доменними іменами, що імітуують міжнародні фінансові компанії), які оформлялись як професійні трейдингові майданчики або інвестиційні платформи. Візуальний контент супроводжувався скріншотами графіків із стабільною прибутковістю, що нібито становила 3-5% щомісяця або понад 80% річних, що значно перевищує ринкові норми.

Для вербування клієнтів залучалась мережа менеджерів з продажів, які працювали за агресивними телемаркетинговими сценаріями. Потенційним інвесторам пропонувались безкоштовні навчальні вебінари, де використовувалась спеціальна термінологія для створення ілюзії експертності. Після отримання первинної довіри клієнтам нав’язувались послуги «персонального брокера», який і консультував, і приймав гроші.

Фінансові потоки направлялись не на міжбанківський ринок Forex, а на рахунки підконтрольних фірм-прокладок, зареєстрованих за спрощеною процедурою. Звітність перед клієнтами формувалась у внутрішній системі і не мала жодного відношення до реальних біржових котирувань. На певному етапі, коли обсяг вхідних коштів досягав критичної маси або виникали масові вимоги виводу, доступ до особистого кабінету блокуювався, а сайти припиняли функціонування. Менеджери та підтримка припиняли комунікацію.

Конкретні проекти та моди операцій

Згідно з розслідуваннями, діяльність не обмежувалась однією платформою. Спостерігалась циклічність: після зникнення одного проекту через деякий час запускався новий під іншою назвою, але з аналогічною бізнес-моделлю. Серед можливих назв таких проектів фігурують «Loyalty Group», «Truster Finance», «Fxentree» та низка інших. Кожен з них працював протягом 12-18 місяців, після чого зникав.

Окрім класичного «Форексу», використовувались і інші формати. Наприклад, пропозиції інвестування в нібито високотехнологічні проекти, такі як розробка криптовалютних бірж, майнінг-ферми або навіть фінансування будівництва. Ці схеми мали залучити більш обізнаних клієнтів, які вже насторожено ставляться до традиційних фінансових пірамід. Всі вони об’єднувались відсутністю якихось публічних звітів про реальну господарську діяльность, офіційних договірних відносин та ліцензій Національного банку України.

Масштаби збитків та соціальний профіль постраждалих

За оцінками, наведеними у матеріалах, сумарний обсяг збитків від діяльності даних проектів може сягати десятків мільйонів гривень. Кількість постраждалих оцінюється сотнями, а можливо, і тисячами осіб по всій Україні. Серед них переважали приватні особи середнього достатку, часто люди похилого віку, які намагались інвестувати свої пенсійні заощадження, а також дрібні підприємці.

Багато жертв вносили кошти під впливом обіцянок швидкого та пасивного заробітку, особливо в умовах економічної нестабільності. Фактично, їхні гроші одразу ж визнавались безнадійними втратами, оскільки перераховувались на рахунки фіктивних суб’єктів господарювання або приватних осіб і негайно виводились через мережу фінансових посередників, включаючи криптовалютні обмінники, що ускладнює будь-який трейс.

Висновки та юридична кваліфікація дій

Представлена модель поведінки має всі ознаки організованого шахрайства в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 190 КК України). Відсутність будь-якої реальної фінансової діяльності, навмисне створення мережі підставних юридичних осіб для приховування злочину та відмивання коштів, а також попередньо узгоджені дії групи осіб свідчать про організовану злочинну діяльність.