Незаконний причал і колючий дріт: під Києвом власники River Island захопили узбережжя

Незаконний причал, величезний паркан заввишки в кілька метрів та колючий дріт – саме так забудовники подбали про комфорт власників елітних котеджів. Адже дозволити собі хатинку вартістю від 8 млн грн у містечку River Island може далеко не кожен киянин. Як у громади вкрали шмат берегу Дніпра – з’ясовувала Олександра Сербін.

 

Огорожу розмістили прямо у воді – аби ніхто зайвий не зміг потрапити на територію елітного містечка. А заради максимального комфорту власників маєтків River Island у громади фактично відібрали узбережжя Дніпра. Адже згідно з кадастровою картою це – державна власність.

Крім того, будівництво причалу не погодили з Держводагентством, про що свідчить офіційна відповідь відомства.

Активісти ВГО «Стоп корупції» запросили геодезиста, який виміряв масштаби захопленої території.

«Висновок геодезиста долучили до кримінального провадження, де вказали поліції дійсний факт самовільного захоплення земельної ділянки та те, що вже відбулося будівництво – побудований гараж та заїзд для кораблів, катерів. На що поліція відреагувала ефективно. Наскільки мені відомо, вчиняються процесуальні дії», – розповідає правозахисник Володимир Циганов.

Номінальна власниця елітних котеджів River Island – Катерина Мороз.

Однак, за словами місцевих, усім керує її чоловік – Михайло Мороз. Саме він і не пускає на територію представників Екологічної інспекції для перевірки. Через це інспектори не можуть обчислити збитки.

«Суб’єкт не допускає на перевірку. У такій ситуації штраф у 756 гривень на посадову особу і супровідний лист на правоохоронні органи – це все, що передбачено законодавством», – повідомили в Екоінспекції.

Відтак, очевидно, що Морозу вигідно не пускати перевірку на територію, адже штраф у 756 гривень – це не мільйонні збитки.

Журналісти «СтопКору» намагалися зв’язатись із паном Михайлом. Проте, побачивши знімальну групу, Мороз почав сигналити на весь квартал, а згодом просто втік своїм авто.

Нагадаємо, стаття щодо захоплення землі передбачає накладення штрафу від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів. Однак є й інший пункт, відповідальність за яким – позбавлення волі строком до 3 років. Наразі слідство триває, і яким буде вирок, ми розповімо у наступних публікаціях.