Гайморит у дітей: симптоми, діагностика, лікування

Гайморит – це запальне захворювання верхньощелепних (гайморових) пазух носа, що характеризується їх заповненням патологічним вмістом. Діагностика та лікування цього захворювання проводиться отоларингологом.

Під гайморитом розуміють поширену в дитячому віці хворобу, за якої відбувається запалення (найчастіше гнійне) слизової оболонки гайморових носових пазух. Основна причина розвитку патології полягає в закупорюванні проходів, що з’єднують пазухи з носом, унаслідок чого відбувається погіршення вентиляції каналів, і створюється сприятливе середовище для розмноження патогенної мікрофлори. Подібна ситуація може виникнути після перенесених інфекційно-запальних захворювань ЛОР-органів, викривлення носової перегородки, гіпертрофії аденоїдів тощо.

Гайморит завдає дитині значний дискомфорт і сильно порушує звичний спосіб життя. Виникають такі симптоми, як закладеність носа, біль у ділянці перенісся, гнійні виділення з носових ходів. Несвоєчасне лікування патології може призвести до серйозних ускладнень – менінгіту, абсцесу мозку, запалення трійчастого нерва тощо. Саме тому батьки повинні проконсультувати дитину з кваліфікованим отоларингологом ще за перших проявів гаймориту. В клініці «JMC» є сучасне відділення педіатрії, де працюють досвідчені і висококваліфіковані отоларингологи та алергологи, які в змозі точно виявити захворювання та призначити необхідне лікування. Докладніше на сайті за посиланням: https://jmc.org.ua/.

Симптоми гаймориту

Характерний симптом гаймориту – відчуття тиску і тяжкості в ділянці перенісся. При цьому болючість частіше виникає після сну, може локалізуватися як з одного, так і з двох боків носа. Крім цього, у хворого відзначаються періодичні головні болі різної інтенсивності.

Іншим характерним для гаймориту проявом є порушення носового дихання. Закладеність носа може змінюватися тимчасовим полегшенням дихання, іноді закладеність однієї ніздрі змінюється закладеністю іншої, наприклад, під час зміни положення голови.

Нежить у разі гаймориту являє собою виділення з носових ходів слизу та/або гною жовто-зеленого кольору. За сильної набряклості слизової носа гнійні виділення не мають можливості відтоку, від чого нежить стає маловираженим. Така особливість перебігу може ускладнити процес діагностики захворювання.

Інші прояви гаймориту:

• підвищення температури тіла;
• озноб;
• слабкість;
• швидка стомлюваність.

Небезпека

Пропустити початок розвитку захворювання у дитини вкрай небезпечно. Особливістю гаймориту в дітей часто є стертість симптоматики. Безтурботні батьки можуть довго займатися самолікуванням ГРВІ, пропустивши приєднання гаймориту.

Можливі ускладнення гаймориту в дітей:

• перехід захворювання в хронічну форму;
• міграція інфекції та запального процесу з гайморової порожнини в головний мозок із розвитком менінгоенцефаліту, менінгіту, абсцесу мозку;
• у разі переходу процесу в порожнину очної ямки розвиток набряку клітковини та/або повік, остеоперіостит очної ямки, тромбоз вен.

Причини гаймориту

Гайморит розвивається внаслідок потрапляння в пазухи носа хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків або їх поєднання). Найчастішими збудниками хвороби є: стрептокок, стафілокок, пневмокок, гемофільна паличка, риновірус, коронавірус, вірус парагрипу тощо.

У нормі здоровий дитячий організм здатний самостійно побороти інфекцію, що розвивається в пазухах носа. Однак за певних чинників сили імунного захисту дитини знижуються, і організм стає нездатним протистояти збудникам.

Фактори, що провокують зниження імунітету і проникнення мікроорганізмів у гайморові пазухи носа:

• Наявність захворювань верхніх дихальних шляхів – ГРВІ, тонзиліт, фарингіт, риніт хронічного або гострого перебігу.
• Запальні захворювання ротової порожнини – карієс, стоматит.
• Гіпертрофія (збільшення) аденоїдів.
• Анатомічно вузькі носові ходи.
• Наявність поліпів та інших утворень у порожнині носа.
• Викривлення носової перегородки.

Діагностика гаймориту

У разі підозри на наявність гаймориту дитину слід привести на огляд лікаря-отоларинголога. Грамотний фахівець без зусиль поставить правильний діагноз і підбере необхідне лікування.

На первинному прийомі лікар уважно вислуховує скарги пацієнта та його батьків, уточнює особливості перебігу захворювання – тривалість неприємних симптомів, ступінь вираженості, наявність супутніх запальних процесів в організмі. Лікар також уточнює, чи не хворіє в близькому оточенні дитини ніхто захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

Після бесіди фахівець переходить до огляду пацієнта: візуально визначає наявність припухлості в ділянці щік, проводить пальпацію гайморових пазух і виявляє факт больового синдрому під час натискання. Для виявлення симптомів запалення (набряку, гнійних виділень) лікар проводить риноскопію – інструментальне дослідження порожнин носа за допомогою спеціального інструменту – риноскопа. Після постановки попереднього діагнозу дитина направляється на рентгенологічне дослідження з метою підтвердження первинного висновку.

Раніше для діагностики та лікування широко застосовувалася пункція гайморової пазухи. Нині цей інвазивний метод, який викликає страх у дитини, застосовується вкрай рідко.

Лікування гаймориту

Під час лікування гаймориту фахівці ставлять перед собою відразу кілька завдань: усунути причину запального процесу, купірувати прояви захворювання, поліпшити відтік гною з пазух, а також відновити нормальне функціонування дитячого організму. Для цього дитині можуть призначатися такі групи препаратів:

• антибіотики;
• протизапальні засоби;
• протигрибкові препарати;
• судинозвужувальні краплі;
• сольові розчини для промивання носа;
• антигістамінні препарати;
• жарознижувальні;
• імуномодулювальні засоби;
• вітамінні комплекси.

Крім медикаментозної терапії в лікуванні гаймориту добре себе зарекомендували фізіотерапевтичні процедури:

• інгаляції;
• УВЧ;
• електрофорез;
• лазеротерапія та ін.

У складних випадках, що не піддаються консервативному лікуванню, може знадобитися проведення хірургічного втручання – гайморотомії. Під час операції хірург акуратно проколює гайморові пазухи з подальшим видаленням гною і введенням антисептичних засобів.

Профілактика гаймориту

Для того, щоб не допустити розвитку гаймориту в дитини, слід дотримуватися певних профілактичних заходів:

Уникати переохолоджень організму.

Зміцнювати імунну систему – регулярно гуляти на свіжому повітрі, грамотно складати раціон (харчування повинне містити всі необхідні для росту і розвитку дитини поживні речовини), загартовувати дитячий організм.

У разі виникнення риніту будь-якої етіології промивати ніс сольовими розчинами.

Своєчасно усувати захворювання верхніх дихальних шляхів і ротової порожнини.

Не займатися самолікуванням.

За появи перших ознак, підозрілих щодо гаймориту, запишіть дитину на консультацію. У клініці “JСМ” працюють кваліфіковані лікарі, які проведуть комплексну діагностику і складуть оптимальний план лікування.