Біологи створили ембріон людини та мавпи

Група вчених, під керівництвом іспанського біолога Хуана Бельмонте, створила химеру людини й мавпи для отримання необмеженого джерела донорських органів. Це дозволить вирощувати органи з нуля, роблячи їх досить складними, щоб вони могли прижитися в організмі людини та нормально функціонувати.

Химера — це організм, що складається з генетично різнорідних клітин. Експеримент проводився в Китаї, щоб уникнути юридичних складнощів.

Біологи генетично модифікували ембріони мавп для дезактивації генів, які необхідні для формування органів. Згодом вони ввели ембріону стовбурові клітини людини, здатні створювати тканини будь-якого типу. В результаті вони отримали мавпу з людськими клітинами. Тварина не народилося, оскільки генетики зупинили процес розвитку ембріона. На якій стадії ембріонального розвитку це сталося, не уточнюється.

Крім того, нічого не відомо щодо, мабуть, найважливішого результату експерименту: наскільки успішно людським клітинам вдалося прижитися в оточенні клітин мавп.

Дослідження проводили під керівництвом іспанського біолога Хуана Бельмонте. Над проектом працюють фахівці з американського Інституту Салком і Іспанського Католицького університету Мурсії. Вони вважаються одними з лідерів в області створення міжвидових химер.

До цього біолог Бельмонте разом з колегами проводив експерименти по хімерізаціі свині та людини. Однак, ефективність досвіду виявилася вкрай низькою. Вважається, що така слабка приживлюваність пояснюється дуже великим еволюційним відстанню між людиною і свинею.

Щорічно від нестачі органів для трансплантації страждають більше мільйона чоловік. Багато з них вмирають, не дочекавшись пересадки. Природним результатом цього є прагнення біологів і лікарів придумати якийсь новий спосіб отримання відповідних органів.

Сьогодні є кілька підходів до того, як це можна було б зробити: використання друкуючих клітинами 3D-принтерів, отримання з органів тварин порожніх безклітинних “матриць”, які потім можна населити клітинами пацієнтів, і новий перспективний підхід — з використанням міжвидових химер.

Ізраїльські вчені вперше у світі надрукували на 3D-принтері живе серце, використовуючи клітини людини.
Вчені з Університету Ньюкасла (Великобританія) надрукували на 3D-принтері штучну рогівку — зовнішню оболонку ока.