Волонтерський рух в Україні – унікальне явище для всього світу!

Волонтерський рух фактично є частиною кожної цивілізації та кожного суспільства. Волонтер – це особа, яка добровільно здійснює суспільно спрямовану некомерційну діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.

Волонтерські організації є ключовими гравцями в економіці, оскільки роботодавці та постачальники послуг покращують загальні економічні показники країни та зменшують навантаження на державні витрати. Цей сектор також відіграє ключову роль у створенні умов, за яких економіка може процвітати, інвестуючи в людей засоби навчання, підвищення кваліфікації та покращення можливостей працевлаштування для людей на ринку праці.

Волонтерство робить вагомий внесок в економіку в усьому світі. Згідно з дослідженням Центру дослідження громадянського суспільства Джонса Хопкінса, у 2017 році приблизно 140 000 000 людей у ​​37 країнах світу взяли участь у волонтерській роботі. Якби ці 140 000 000 волонтерів зібралися разом, це була б дев’ята найбільша країна у світі. Ці 140 000 000 волонтерів представляють еквівалент 20 800 000 штатних робочих місць. Щорічно волонтери вносять у світову економіку близько мільярда доларів.

Особливістю волонтерського руху є те, що студентська молодь є однією з його найбільших груп. Участь молоді у волонтерському русі дає їй можливість зробити особистий внесок у вирішення соціальних проблем, перевірити свої можливості, беручи участь у проектах і програмах соціального спрямування. Теоретична та практична підготовка молоді до волонтерської діяльності здійснюється в школах волонтерів.

Волонтерами також можуть вважатися неурядові (громадські) організації, що діють на громадських засадах. Серед них молодіжні та скаутські організації, молодіжні політичні, спортивні чи екологічні організації, організації, які активно займаються розвитком населених пунктів та вирішенням конкретних проблем місцевого самоврядування.

2014 рік став знаковим у розвитку волонтерства в Україні, він дав потужний поштовх для формування низки волонтерських рухів, які стали яскравим прикладом високого рівня громадянської свідомості українців та їх здатності до самоорганізації. ефективно. Починаючи з допомоги учасникам Революції Гідності, волонтерський рух переріс у складну та масштабну справу – забезпечення української армії всім необхідним. У цей період спостерігається сплеск державної реєстрації громадських та благодійних організацій. З осені 2014 року волонтери розпочали тісну співпрацю з Міністерством оборони України, де була створена рада волонтерів. Представники волонтерських організацій залучаються одягом, продуктами харчування та медикаментами, частина з них зараз працює в департаментах Міністерства оборони, які відповідають за забезпечення Збройних Сил України. А головне, волонтери тут показують ефективність своєї діяльності порівняно зі старими армійськими кадрами.

На даний момент в Україні є суттєві особливості волонтерської діяльності:

• високий рівень ініціативи та самостійності волонтерських структур;

• формування волонтерських структур, таких як організації громадянського суспільства, які професійно задовольняють певні потреби;

• прихід великої кількості волонтерів не зі структур громадянського суспільства, а з різних сфер професійної діяльності, зокрема ІТ-технологій, підприємництва тощо;

• певна «напруженість» волонтерських ініціатив є наслідком недостатньої ефективності державних інституцій чи обмежених ресурсів держави.

Отже, волонтерський рух в Україні на сучасному етапі є проявом певної зрілості громадянського суспільства, доповнює функції державних органів, сприяє стабілізації та регулюванню суспільних відносин в умовах децентралізації. Прикладом української волонтерської організіції є Благодійний фонд «Хочу допомогти» wanttohelp.in.ua

Не можна недооцінювати важливість таких процесів, як волонтерство та самоорганізація населення. Громадянська активність як тренд проявляється або у волонтерстві, або в участі в різноманітних політичних та соціальних проектах, і, зрештою, сприяє залученню ще ширших верств населення до процесів самоорганізації на місцевому та національному рівнях.

Ключовою умовою успіху волонтерського руху та індивідуальних ініціатив є чуйна влада, яка реагує на тиск волонтерської спільноти, а за певних умов заохочує волонтерів до дії.