Ракети для авіації. Чому нам мало однієї РС-80 “Оскол”

Наша військова промисловість розвивається більш-менш у рамках пострадянської спадщини — в принципі в тому ж напрямку, що Китай і Росія, але їй катастрофічно не вистачає фінансування і державного підходу (насамперед у справі збереження виробничих потужностей). Розглянемо це на прикладі розвитку у нас і в РФ лінійки 80-мм некерованих авіаційних ракет С-8.

Розроблена в кінці 1960-х ця ракета з твердопаливним двигуном випускалася на заводі «Авіаагрегат» у Куйбишеві (нині Самара) і до моменту розвалу Радянського Союзу була найпоширенішою некерованою зброєю бойових літаків і вертольотів. Такі ракети цілком успішно застосовувалися з борта фронтових бомбардувальників Су-17 і Су-24, штурмовиків Су-25 і всієї лінійки бойових вертольотів — від Мі-8 до Мі-24.

У ході війни на Донбасі саме ракети С-8 стали основним озброєнням української авіації, а скільки їх було вистріляно, складно сказати. Але в підсумку, навіть з огляду на те, що авіація застосовувалася відносно недовго — з травня по серпень 2014 р. виникли великі проблеми з наявності ракет.

Мало того, після 2014 р. установки для запуску некерованих ракет С-8 стали використовуватися на наземній базі — легкого артилерійського тягача МТЛБ. Застосовуються некеровані ракети і в складі озброєння перспективного наземного безпілотного БТР «Фантом-2». Знайшлося їм застосування навіть на морі — дві пускові установки встановлені на десантно-штурмових катерах класу «Кентавр» (проєкт 58181).

Тому виникла необхідність запуску в серійне виробництво нашого аналога, що реалізувало ДАХК «Артем». Нова ракета отримала позначення РС-80КО і власне ім’я «Оскол». При масі кумулятивно-осколкової бойової частини в 5 кг конструктори забезпечили бронепробиття в 400 мм гомогенної броні на дальності пуску в 1300-4000 м. При тому що на радянських С-8 встановлена бойова частина масою всього 3,6 кг.

Тоді ж були розмови і про створення нових боєголовок для ракети. Перш за все мова йшла про бойову частину з об’ємно детонуючою сумішшю, що в українських реаліях цілком здійсненне завдання. Адже на озброєння вже прийняті як ручні гранати, так і гранати для гранатометів.

Більш того, ще до початку російської агресії КБ «Луч» представило коректовану авіаційну ракету АР-8Л. Вона є в каталозі «Укроборонпрому», проте інформації про державні випробування, серійне виробництво і тим більше надходження на озброєння армії цієї ракети немає.

Цікаво, що в цьому ж напрямку працюють і російські зброярі — двічі поспіль на Міжнародному військово-технічному форумі «Армія» концерн «Калашников» презентує 80-мм коректовану ракету С-8Л з лазерною головкою самонаведення. Вона просувається як варіант озброєння безпілотної авіації, зокрема, на форумі «Армія-2021» ракета була продемонстрована у варіанті озброєння легкого безпілотного літального апарату вертолітного типу.

Так як українська і російська ракети мають багато спільного, насамперед принцип наведення (лазерним променем з борту літального апарату або з землі), то має сенс порівняти їх характеристики. Концерн «Калашников» дає мінімум інформації, опускаючи найбільш важливі характеристики — масу бойової частини і радіус вражаючої дії. При цьому зазначено, що ракета може застосовуватися на дальності від 4 км (з вертольота) до 6 км (з борта штурмовика або бомбардувальника).

У той же час по ракеті від КБ «Луч» є всі характеристики. Дальність ураження цілей скромніша — 1200-4000 м. Бойова частина ракети масою 4,3 кг кумулятивно-осколкова, при цьому вона може пробивати гомогенну броню товщиною не менше 400 мм.

Чи є зацікавленість вітчизняних збройних сил отримати такі коректовувані ракети, які явно мають більшу ефективність, ніж некерований варіант, поки незрозуміло. Однак у числі зразків, які пройшли або плануються на державні випробування, АР-8Л не фігурує.

Водночас ніша для неї є. Зрозуміло, що це не масовий продукт, як РС-80 «Оскол», проте нашу безпілотну авіацію озброювати поки нічим. Всі ударні машини вітчизняного виробництва озброєні виробами, які місцями навіть з водопровідних труб, а для турецьких «Байрактара» купуємо імпортні коректовувані ракети і бомби за ринковими цінами.

У той же час у світі це висхідний тренд. Так, навіть не дуже просунута білоруська військова промисловість на недавній міжнародній виставці в Мінську MILEX-2021 представила боєприпаси для безпілотних літальних апаратів, що розроблені підприємством «Завод точної електромеханіки», — малогабаритну керовану плануючу авіаційну бомбу УПАБ-08 і коректовану авіаційну бомбу КАБ-05. Обидва зразки призначені для ураження живої сили, автомобільної, броньованої техніки, пускових установок ракет, елементів систем ППО і пунктів управління, а також інших елементів військової і промислової інфраструктури супротивника.