Наприклад, “голосисті” обіцяють, що за 5 років вони закуплять достатньо трамваїв, тролейбусів або автобусів, щоб міський транспорт зміг ходити на 30% частіше, ніж зараз. (Але тут їм треба отримати більшість у Київраді, що для них взагалі нереально).
І що мовляв, після їх приходу до влади, нові забудови в Києві будуть дозволятися тільки за умови, що забудовник запроектує і достатню транспортну інфраструктуру для свого майбутнього кварталу. (Це вони серйозно? Я вже відразу можу намалювати тисячу і одну “схему”, як будуть “обходити” таку норму).
Там є ще одна “добра” обіцянка – мовляв, при їхній владі до будь-якого садочка чи лікарні можна буде доїхати максимум на 10 хвилин (а що, хіба зараз не так?).
Але, мабуть, найбільш феєрична обіцянка – з ‘єднати так званий “Великий Київ” лініями швидкісної електрички і “легкого метро”.
Для початку – у нас немає своїх робочих систем “легкого метро”, щоб таке обіцяти. Ну і також – немає того самого ідеального “Великого Києва”, тобто – злагодженої воєдино влади в столиці і передмістях, щоб можна було координувати зусилля зі створення єдиної транспортної мережі.
Максимум, що з таким підходом може вийти у Притули-мера – це ще раз запустити і провалити проект “Вишгородського дизеля”.
Денис Григоренко