Геннадій Корбан знову обікрав державу на мільйони. Скандал з приватизацією «Дніпроцивільпроекту»

Чергова схема на тлі безкарності
Геннадій Корбан, відомий рейдер і майстер тіньових схем, знову виявився в центрі скандалу. Цього разу — через приватизацію державного підприємства «Дніпроцивільпроект», яка обернулася мільйонними втратами для бюджету України. За допомогою мережі підконтрольних компаній, антиконкурентних угод і маніпуляцій з аукціоном, Корбан та його спільники отримали цінний актив за завищено низькою ціною. Розслідування розкриває всі деталі операції, ролі ключових фігурантів і механізми, які дозволили знову провести таку схему.

Аукціон-фарс: як «Дніпроцивільпроект» перейшов у руки Корбана
23 травня 2025 року в системі Prozorro.Продажі відбувся аукціон з продажу майна «Дніпроцивільпроекту». Формально участь взяли 15 компаній, але реальна боротьба розгорнулася між двома учасниками — ТОВ «Українська будівельна корпорація» та ТОВ «ДВС ГРУПП». Обидві фірми демонстрували ознаки змови:

• Майже ідентичні адреси: обидві зареєстровані на вулиці Короленка в Дніпрі, що вказує на їхню пов’язаність.

• Фінансова диспропорція: статутний капітал «Української будівельної корпорації» становив 39 млн грн, тоді як «ДВС ГРУПП» — лише 1 000 грн, що викликає питання про її спроможність вести боротьбу за мільйонні активи.

• Імітація конкуренції: цінові пропозиції обох компаній були синхронізовані, що нагадує відпрацьований сценарій.

Після дискваліфікації «Української будівельної корпорації» переможцем став «ДВС ГРУПП», який заплатив лише 60 млн грн за об’єкт, ринкова вартість якого значно вища.

Хто стоїть за схемою? Ролі фігурантів

Геннадій Корбан
Головний бенефіціар операції. Джерела стверджують, що саме він контролює обидві компанії-учасниці аукціону. Корбан вже не перший рік використовує подібні схеми для захоплення державного майна. Його зв’язки з мером Дніпра Борисом Філатовим та іншими впливовими особами дозволяють йому уникати відповідальності.

Ігор Коломойський
Хоча безпосередньої участі в цій схемі Коломойський не брав, його минула співпраця з Корбаном (наприклад, у справі з Кременчуцьким нафтопереробним заводом) вказує на можливість непрямої підтримки.

Борис Філатов
Мер Дніпра, який неодноразово підтримував Корбана. Філатов створив умови, за яких схеми з приватизацією залишаються непоміченими або некараними.

Святослав Олійник
Фігура, пов’язана з лобіюванням інтересів Корбана в органах влади. Його роль полягає в забезпеченні «прикриття» схем через адміністративний ресурс.

Суть схеми: від аукціону до збитків для держави

1. Створення фіктивної конкуренції: Корбан використовує підконтрольні компанії для імітації боротьби на аукціоні.

2. Дискваліфікація «потрібного» учасника: Одна з компаній навмисно порушує умови, щоб право викупу перейшло до іншої фірми, яка пропонує нижчу ціну.

3. Заниження вартості активу: В результаті держава отримує на десятки мільйонів менше, ніж реальна вартість майна.

За підрахунками експертів, втрати бюджету від цієї операції склали понад 40 млн грн.

Корбан — рейдер з довгим досьє
Ця схема — лише одна з багатьох у діяльності Корбана. Ось інші відомі афери:

• Розкрадання коштів «Фонду оборони країни»: у 2014–2015 роках мільйони гривень, зібрані на армію, були виведені через фіктивні компанії.

• Монополія «Елітпроекту»: фірма, пов’язана з Корбаном, отримувала тендери на дороги в Дніпрі без конкуренції.

• Завод «ДнСЗ»: завищені ціни на продукцію для «Укрзалізниці» принесли мільйонні прибутки.

• Погрози активістам: спроби забудови Протасового Яру супроводжувалися залякуваннями громадських діячів.

Висновок: Чому схеми продовжують працювати?
Історія з «Дніпроцивільпроектом» — це ще один доказ слабкості державних інституцій. Поки такі фігури, як Корбан, мають зв’язки в органах влади та можливість маніпулювати системами на кшталт Prozorro, подібні афери будуть повторюватися. Єдиний шлях до змін — публічний тиск, реформа приватизаційних процедур і реальна відповідальність для всіх учасників схем.

Геннадій Корбан — не бізнесмен, а злочинець у білому комірці. І поки він на свободі, держава продовжує втрачати мільйони.

За матеріалами журналістського розслідування портала КиївТайм