“Білий клоун”: як у Сєвєродонецьку особливі актори розповіли про наболіле мовою танцю

27-річна Марина готується до прем’єри. На сцену дівчина виходила не раз, але вперше як акторка.

 

 

“Вистава буде про клоунів. Це, можна сказати, ви самі дізнаєтесь і побачите”, – каже учасниця клубу “Ми разом” Марина Усова.

 

Шлях до прем’єри “Білого клоуна” був нелегким. Репетиції відбувалися тричі на тиждень впродовж кількох років. Юнаки і дівчата намагалися опанувати власне тіло, адже слухається воно не завжди. Актори, які грають у виставі, мають певні особливості: затримку психічного розвитку, синдром Дауна, олігофренію та ДЦП.

 

 

“Дітям це все дається непросто. Нові рухи, які для нас здаються легкими і простими. А для таких хлопців, особливо, якщо є ще й фізичні відхилення, для них будь-який рух, підняти руку або ногу, то потрібно докладати дуже багато зусиль для цього”, – пояснює керівниця клубу “Ми разом” Аліна Тимощенко.

 

 

“Зв’яжіть собі ноги і руки, закрийте очі, і спробуйте щось зробити, просто, щоб відчути цей стан”, – зауважує мати учасниці гуртка Олена Головачова.

 

“Білий клоун” – вистава про наболіле, каже керівниця клубу, де займається особлива молодь, Аліна Тимощенко. Вона сама мама особливої доньки. Тому добре знає, наскільки сильно люди з інвалідністю потребують живого спілкування.

 

 

“Білий клоун – це такий збірний персонаж людини, який зовні відрізняється від інших. І люди його відкидають! У нас зараз у сучасному світі дуже багато уваги приділяється формі, а не змісту. А “Білий клоун” – це зміст”, – наголошує керівниця клубу.

 

 

Клуб “Ми разом” – єдине в Сєвєродонецьку місце, де може гуртуватися особлива молодь. Тримається він на ентузіазмі їхніх батьків. Обласний центр реабілітації, який фінансувала держава і підтримувала дорослих з інвалідністю, залишився на окупованій території. За 7 років відновити його поки що не змогли.

 

 

“Ми зараз намагаємося його відновити і на його базі вже будемо насичувати художньою реабілітацією, фізичною реабілітацією, культурною адаптацією, соціалізацією. На базі обласного центру, він буде великий!” – зазначає голова “Громадської асоціації осіб з інвалідністю” Микола Надуличний.

 

 

“Жити замкнуто в закритому просторі, у кімнаті, не виходячи зі своєї клітки, – це важко. Дітки, коли сюди виходять, вони відкривають для себе світ”, – пояснює мати учасниці гуртка Олена Головачова.

 

Загалом на Луганщині мешкають майже 23 тисячі людей з інвалідністю. Понад 10% із них – діти. Центр реабілітації для людей з особливими потребами планують відкрити в Кремінній. Нині чекають виділення грошей на ремонт колишнього профілакторію. Чиновники обіцяють відкрити його вже до кінця літа.

 

Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, “5 канал”