Клуб “Ми разом” – єдине в Сєвєродонецьку місце, де може гуртуватися особлива молодь. Тримається він на ентузіазмі їхніх батьків
27-річна Марина готується до прем’єри. На сцену дівчина виходила не раз, але вперше як акторка.
“Вистава буде про клоунів. Це, можна сказати, ви самі дізнаєтесь і побачите”, – каже учасниця клубу “Ми разом” Марина Усова.
Шлях до прем’єри “Білого клоуна” був нелегким. Репетиції відбувалися тричі на тиждень впродовж кількох років. Юнаки і дівчата намагалися опанувати власне тіло, адже слухається воно не завжди. Актори, які грають у виставі, мають певні особливості: затримку психічного розвитку, синдром Дауна, олігофренію та ДЦП.
“Дітям це все дається непросто. Нові рухи, які для нас здаються легкими і простими. А для таких хлопців, особливо, якщо є ще й фізичні відхилення, для них будь-який рух, підняти руку або ногу, то потрібно докладати дуже багато зусиль для цього”, – пояснює керівниця клубу “Ми разом” Аліна Тимощенко.
“Зв’яжіть собі ноги і руки, закрийте очі, і спробуйте щось зробити, просто, щоб відчути цей стан”, – зауважує мати учасниці гуртка Олена Головачова.
“Білий клоун” – вистава про наболіле, каже керівниця клубу, де займається особлива молодь, Аліна Тимощенко. Вона сама мама особливої доньки. Тому добре знає, наскільки сильно люди з інвалідністю потребують живого спілкування.
“Білий клоун – це такий збірний персонаж людини, який зовні відрізняється від інших. І люди його відкидають! У нас зараз у сучасному світі дуже багато уваги приділяється формі, а не змісту. А “Білий клоун” – це зміст”, – наголошує керівниця клубу.
Клуб “Ми разом” – єдине в Сєвєродонецьку місце, де може гуртуватися особлива молодь. Тримається він на ентузіазмі їхніх батьків. Обласний центр реабілітації, який фінансувала держава і підтримувала дорослих з інвалідністю, залишився на окупованій території. За 7 років відновити його поки що не змогли.
“Ми зараз намагаємося його відновити і на його базі вже будемо насичувати художньою реабілітацією, фізичною реабілітацією, культурною адаптацією, соціалізацією. На базі обласного центру, він буде великий!” – зазначає голова “Громадської асоціації осіб з інвалідністю” Микола Надуличний.
“Жити замкнуто в закритому просторі, у кімнаті, не виходячи зі своєї клітки, – це важко. Дітки, коли сюди виходять, вони відкривають для себе світ”, – пояснює мати учасниці гуртка Олена Головачова.
Загалом на Луганщині мешкають майже 23 тисячі людей з інвалідністю. Понад 10% із них – діти. Центр реабілітації для людей з особливими потребами планують відкрити в Кремінній. Нині чекають виділення грошей на ремонт колишнього профілакторію. Чиновники обіцяють відкрити його вже до кінця літа.
Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, “5 канал”
Когда возникает необходимость использования украинских документов за границей или подачи иностранных бумаг в государственные органы…
Сучасні телевізори Samsung 43 дюйма на маркетплейсі АЛЛО Телевізори бренду Samsung із діагоналлю 43 дюйми…
Попри звичне визначення, поняття «підлітковий велосипед» більше відповідає маркетинговому ярлику, ніж чітко визначеній технічній категорії.…
Виставковий червень художниці Оксани Юрченко Автор: Ванда Орлова У світі, де новини біжать швидше, ніж…
Чергова схема на тлі безкарності Геннадій Корбан, відомий рейдер і майстер тіньових схем, знову виявився…
Производственная революция происходит прямо сейчас, и многие даже не замечают ее масштабов. В тихих лабораториях…